За вікном співають пташки, вони завжди співають про кохання. Шкода, що вони ніколи не заспівають про нас. Ти завжди йдеш, такий холодний та невразливий, а я завжди поруч, такий залежний та нетерплячий, кожен мій рух нагадує про тебе, адже в твоєму серці знайшлося місце й для мене, це ніби я в почесному колі всього із кількох людей. Ти погано розумієш мої дії, а я погано розумію твої слова, хоча ми й відкрилися один для одного. Можливо, ця стіна непорозуміння стала між нами назавжди; ти мій Бог, ти маєш змогу вплинути на мене, ти змінюєш мене та моє життя, і тепер я ближче до тебе як ніколи, тільки на мить, якої вистачить на все життя.